Мій сайт

І Організаційний момент

ІІ Актуалізація опорних знань учнів

ІІІ Вивчення нового матеріалу

1. Виникнення українського козацтва.
2. Побут і звичаї козацького товариства.
3. Запорозька Січ – козацька республіка.
4. Козацькі клейноди як пам’ятка історії.
5. Свідчення історичних джерел про військову майстерність козаків.
4. Закріплення нових знань учнів
5. Підсумки уроку
5. Домашнє завдання

Хід уроку

І Організаційний момент

ІІ Актуалізація опорних знань учнів

Запитання і завдання.

1. Коли було укладено Люблінську і Берестейську унії?
2. Знайдіть в атласі міста Люблін і Берестя.
3. Які зміни сталися  в житті українців унаслідок укладення Люблінської і Берестейської уній?
4. Назвіть за картою атласу татарську державу, центр якої був у Криму.

ІІІ Вивчення нового матеріалу

Перед початком розгляду нового матеріалу вчитель розповідає учням про дидактичну гру «Знайди помилку», яка буде проведена під час закріплення розглянутого на уроці нового матеріалу.

1. Виникнення українського козацтва.

У XV ст., за часів перебування українських земель під владою Литви і Польщі, з’явилося козацтво: Слово козак, яке виникло тоді, вживалося на означення вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Перші згадки про козаків датуються 1489 р. – козаки супроводжували польське військо в поході проти татар, а у 1492 р. вони здійснили перший похід проти турецьких володінь.

Походили козаки з різних станів: селян, бояр, міщан. Були серед них навіть князі – магнати, яких приваблювала стихія степу з його пригодами. Виникнення українського козацтва було викликано низкою причин,  а саме:

• Економічні (нестача власної орної землі, колонізація вільних земель Подніпров’я та Дикого Поля);
• Соціальні (посилення феодальної експлуатації українського населення з боку литовських та польських магнатів і шляхти, оформлення кріпосної залежності селян);
• Політичні (бажання польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу з охорони південних рубежів від татарських нападів);
• Національні (політика полонізації українського населення та наступ католицької церкви).

2. Побут і звичаї козацького товариства.

Життя козаків – запорожців було простим і суворим, підпорядкованим пошукам «козацького хліба». Так вони називали воєнну службу, на яку наймалися за гроші до польських та іноземних володарів, котра була для них головним засобом існування. Чимало цікавого про українське козацтво можна дізнатися за народними легендами і переказами.

(Додаток 2)

1. Як, за переказом, приймали в козаки?
2. Які риси характеру вважали запорожці важливими для новоприбулих?

3. Запорозька Січ – козацька республіка.

Наприкінці XV ст. татарські напади на українські землі стали постійними. Козацьким ватагам дедалі частіше доводилося вступати у збройні сутички з нападниками, щоб утриматися в Дикому Полі. Для захисту від ворога вони зводили постійні дерев’яні укріплення й робили засіки.

(Робота з підручником )

1. Поясніть, як виникла назва Запорозька Січ.
2. Хто, коли і де заснував першу відому фортецю – січ? Знайдіть в атласі, де вона розташовувалася.

4. Козацькі клейноди як пам’ятки історії.

Запорозькі козаки мали клейноди – спеціальні військові відзнаки і зброю, котрі вважалися на Січі уособленням вищої влади. До головних військових клейнодів належали :

Хоругва (прапор) вважалася символом усього Війська Запорозького, і носив її хорунжий. Овна була найчастіше темно-червоного кольору з вишитими зображеннями гербів, святих, хрестів. Носили хоругву завжди попереду війська, поряд із гетьманом.

Найвищою ознакою влади була булава, яку отримував від козацького товариства кошовий отаман або гетьман при обранні на посаду.

Військова печатка виготовлялася круглої форми зі срібла й містила зображення козака у гостроверхій шапці на голові, у кафтані, із шаблею, порохівницею на боці та рушницею на лівому плечі. Навколо зображення був напис: «Печать славного Війська Запорозького Низового». Печатка символізувала владу військового судді.

Бунчук також надавався кошовому отаману або гетьману. Його носив бунчужний. Під час бою за розташуванням бунчука козаки бачили, де перебуває їхній ватажок.

• – великі мідні котли, обтягнуті шкірами, що служили для скликання козаків на раду, оголошення тривоги. Литаври перебували у віданні довбиша. Інколи до клейнодів зараховували і велику срібну чорнильницю (каламар), яку використовував військовий писар.

Кожний полк мав власну хоругву й печатку. Владу полковника уособлював пернач (шестопер) – невелика бойова ребриста булава.

Усі козацькі клейноди зберігалися у січовій Покровській церкві у військовій скарбниці й виносилися за особливим наказом гетьмана або кошового отамана.

5. Свідчення історичних джерел про військову майстерність козаків.

Запитання та завдання.

1. Що таке історичні джерела?
2. Наведіть приклади писемних історичних джерел.

Тогочасні історичні джерела містять чимало свідчень про українських козаків. Описуючи запорожців, автори одностайні у відзначені військових талантів і хоробрості козаків.

(Додаток 3)

1. Що можна дізнатися про військову майстерність козаків на підставі наведеного історичного джерела?
2. Які риси українських козаків привертали увагу європейців?

4. Закріплення нових знань учнів

І варіант

1. Дике Поле належало Кримському ханству.
2. Перші згадки про українське козацтво датуються XVI ст..
3. Дике Поле інакше називалося Великий Луг.
4. Фортецю на о. Хортиця заснував Д. Вишневецький.
5. Фортецю на о. Хортиця заснував черкаський староста О. Дашкевич.
6. Д. Вишневецького було страчено у Константинополі.
7. Хортицька Січ була заснована у 1556р.
8. Д. Вишневецького було страчено у Варшаві.
9. Козаків у Московській державі називали гайдуками.
10.  Походили козаки з різних станів.
11. Литаврами завідував суддя.
12.  Найвища ознака влади – це булава.

ІІ варіант

Дидактична гра «Знайди помилку».

5. Підсумки уроку

Виставлення оцінок

5. Домашнє завдання

Додаток 1

Виникнення українського козацтва було викликано низкою причин,  а саме:

• Економічні (нестача власної орної землі, колонізація вільних земель Подніпров’я та Дикого Поля);

• Соціальні (посилення феодальної експлуатації українського населення з боку литовських та польських магнатів і шляхти, оформлення кріпосної залежності селян);

• Політичні (бажання польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу з охорони південних рубежів від татарських нападів);

• Національні (політика полонізації українського населення та наступ католицької церкви).

Додаток 2

Серед українських легенд і переказів існують ті, що розповідають про те, як приймали до козаків. Спочатку, випробуючи новоприбулого, йому пропонували зварити кашу:

• Гляди ж, вари так, щоб і не сира була, щоб і не перекипіла. А ми підемо косить.

Однак козаки, замість того щоб косити, заберуться в копни та й лежать. Хлопець, зваривши кашу, зачне гукати, а вони й чують да не озиваються. То він гукав, гукав да й давай плакати:

• От занесла мене нечиста сила між сії запорожці! Лучче б було дома сидіти при батькові да при матері. А то ще перекипить каша, то прийдуть да битимуть, вражі сини! Ой бідна ж моя голівонька!

То вони, лежачі в траві, вислухають усе да й кажуть:

• Ні, се не наш!

А далі вернуться до куреня, дадуть тому хлопцеві коні й грошей на дорогу і скажуть:

• Їдь собі к нечистому! Нам таких не треба!

А як же котрий удасться розторопний і догадливий, то вийде й кликне разів зо два:

• Гей, панове – молодці! Ідіте каши їсти!

Да як не озиваються, то він:

• Чорт же вас бери, коли мовчите! Буду я сам їсти.

Да затягнувши на весь степ козацьку пісню, і піде собі до куреня, і давай уплітати тую кашу. То запорожці, лежачи в траві, і кажуть:

• Оце наш!

Да побравши коси, і йдуть до куреня. А він:

• Де вас у біса носило, панове? Гукав, гукав, аж горло розболіло; да щоб каша не перекипіла, то я почав сам їсти.

То запорожці глянуть один на одного да й кажуть йому:

• Ну, чуро, вставай! Годі тобі бути хлопцем. Тепер ти рівний козак.

І приймають у своє товариство.

Додаток 3

Італієць Гамеріні в 1584 році повідомляв: «Із козаків можна зібрати 14 – 15 тис. добірного, добре озброєного війська, жадного більше слави, як наживи, готового на всяку небезпеку. Їхня зброя – шаблі й рушниці, яких у них ніколи не бракує. Добрі вони до війни пішої й кінної…дають собі добре раду на морі. Мають усякі човни й на них їздять у походи на чорноморські землі».

Перші згадки про українських козаків у писемних джерелах з’явилася у 1569 р. Першу Запорозьку Січ на острові Мала Хортиця заснував православний князь Василь – Костянтин Острозький у 1556 р. козаків називали запорозькими тому, що вони жили перед Дніпровими порогами. На Січі вся влада належала гетьману.

Символом влади гетьмана на Січі вважалася шабля. Тільки один клейнод – військова печатка – вважалася символом усього козацького війська. На печатці Війська Запорозького було зображено золотого лева на синьому тлі. Символом влади довбиша був пернач. Коли запорожці обирали суддю, то вручали йому литаври.

Перші згадки про українських козаків у писемних джерелах з’явилася у 1569 р. Першу Запорозьку Січ на острові Мала Хортиця заснував православний князь Василь – Костянтин Острозький у 1556 р. козаків називали запорозькими тому, що вони жили перед Дніпровими порогами. На Січі вся влада належала гетьману.

Символом влади гетьмана на Січі вважалася шабля. Тільки один клейнод – військова печатка – вважалася символом усього козацького війська. На печатці Війська Запорозького було зображено золотого лева на синьому тлі. Символом влади довбиша був пернач. Коли запорожці обирали суддю, то вручали йому литаври.

Перші згадки про українських козаків у писемних джерелах з’явилася у 1569 р. Першу Запорозьку Січ на острові Мала Хортиця заснував православний князь Василь – Костянтин Острозький у 1556 р. козаків називали запорозькими тому, що вони жили перед Дніпровими порогами. На Січі вся влада належала гетьману.

Символом влади гетьмана на Січі вважалася шабля. Тільки один клейнод – військова печатка – вважалася символом усього козацького війська. На печатці Війська Запорозького було зображено золотого лева на синьому тлі. Символом влади довбиша був пернач. Коли запорожці обирали суддю, то вручали йому литаври.