Вед.1:Сідайте зручненько та слухайте уважненько. Розповімо Вам казочку на сучасний лад.
Вед.2: А назва її, буде звучати так: «Казка про Овоч». Одного разу дід Тьома начитавшись розюмних газет і журналів вирішив стати фермером.
Вед.3: Але так як у нього все давало врожай і приплід не так як у всіх людей.
Вед.4:Прозвали його в селі Тьома-Хфермер.
Вед.1:Ось і знову прочитавши фірмову газету
Дід: «Голландських селекціонерів!!!»
Вед.2:Дід вирішив купити насіння такого овоча як…
Вед.3:Правильно…
Вед.4:Ріпка
Дід: Е- ех, от село, червоне дишло, не ріпки, а насіння Репуса надзвичайніуса!!!
Вед.1:Ага, бачили ми твої надзвичайніуси.
Вед.2:Морква – метрова.
Вед.3:Соняшники – триметрові.
Вед.4:Гарбузи… як сарай.
Дід: Ну та й шо! Це всьо земля – чорнозьомушка
Вед.1:А мені здається хтось перебарщює з відходами із-під Хамера!
Дід: Не відходи, а мінеральні добрива, екологічно чисті!!!
Вед.2:Вибачте, забули Вам всім сказати, що Хамер – це засіб пересування діда Тьоми по селі та іноді по місту.
Вед.3:Об’єм двигуна – одна кінська сила.
Вед.4:А ім’я йому дала дідова онучка Параска – Хамер.
Дід: Ну то шо, хіба я винен, шо дитина неравнодушна до техніки, тому й прозвала так коня.
Вед.1:Щось ми відволіклися.
Вед.2:Так от, поїхав дід Тьома за насінням що виписав.
Вед.3:Відчуває моє серце що це буде очєрєдной прорив в науці, садоводстві, та овочеводстві.
Дід: До речі виписав по дюже доступним цінам від виробника.
Вед.4:Приїхав дід додому, вирив ямку, посадив насіннячко і почав чекати.
Вед.1:Але й поливати не забував.
Вед.2:Росла Ріпка не по дням , а по годинам.
Вед.3:Пройшов рівно місяць і настав той день коли…
Дід: Перша підкормка!!! Ура –а-а! Дочекався!!! (удобрює) Рости соковита, гарненька, біленька, смачненька!
Ріпка: Не зрозуміла, а шо це так воняє!!! Аж очі виїдає!!! Дихати не можливо!!! Фу-у! Бе-е! Гази!!!(надягає протигаз)
Дід: Ну шо ти вигадуєш, які гази? І не фукай тут мені. Це органічні добрива, маде ін Хамер!
Ріпка: (знімає протигаз) Не для того я живу, щоб мене всякі Хамеровози своїм навозом удобрювали. Прибирай, а то зав’яну, листочки свої у крапочку зроблю!!! О!!! Ще краще! Не виросту!!!
Дід: (прибирає добриво) Ти диви, яка балувана!
Вед.4:Отже конфлікт було вичерпано.
Вед.1:Дід не удобрює, а Ріпка – росте.
Вед.2: Да, якби знав Тьома, що чекає його далі…
Вед.3:А в цей час на городі
Ріпка: Так, доброго ранку, і хто ж ви всі такі? Чуй, ти, Квасоля, чому така бліда? Га?
Диня: Я не Квасоля, я – Диня
Ріпка: (сміється) Я тєбя прошу. У Динь в певних місцях округлості наблюдаються, а ти ж пряма, як під лінійку!
Диня: Не пряма я, а сортова!
Ріпка: Тьху на тебе, дивитися страшно, от я, сортова, одразу видно!!! О, а Ви хто? Ой дайте відгадаю… Кузнєчікі?
Огірки: Ні! Ми…
Ріпка: Ні – ні, не перебивайте… Ви… Гусєнічкі?
Огірки: Огірки – ми. Зрозуміла?
Ріпка: Аааа. А чьо такі «маленькі»???
Огірки: Ми – корнішони
Ріпка: Ну-ну, а в присчіки чого?
Огірки: Це не присчіки, а пупирушки!!! Нічого ти в моді не розумієш!
Ріпка: Капець! Якби я мала такий вигляд, взагалі оно, як Арахіс, у землю заховалася б!
Ну а ти, очєрєдноє чудо природи і жертва удобреній, хто?
Помідор: Я – помідор!!!
Ріпка: (поперхнулася) Шо? Хто? Нє в світі все перевернулося з ніг на голову. А чого ж ти не червоний?
Помідор: Не дозрів ще… Бачиш? (повертається спиною) Ззаду вже почав червоніти.
Ріпка: Фу, як це вульгарно! Ну та ладно! Ростіть як хочете… Ви краще скажіть, шо у вас цікавого, сплєтні якісь є, пікантні подробиці???
Огірки: Ні, тиша в нас, ми ж на городі.
Ріпка: Воно і видно, я кажу, шо город! Нічого (потирає руки) Я, тут лад наведу!
Вед.4:Пройшов час, і Ріпка нікому спокою не давала.
Вед.1:Всіх обговорювала, наклепи зводила, голосно співала, кричала.
Вед.2:Так, що овочі, кожного дня чекали, коли ж настане той час, і Дід забере їх з городу.
Вед.3:Посварилася вона з усіма. З черв’ячками, комариками, жучками.
Вед.4:А кабачки взагалі після сварки з нею ікру пометали кабачкову.
Вед.1:Одного разу нагрубіянила навіть Метелику!
Вед.2:Було це так…
Вед.3:Уявіть…
Вед.4: Ранок.
Вед.1:Ніхто не шолохнеться, бояться навіть очима кліпнути, щоб Ріпку не розбудити.
(Храп) (летить Метелик)
Диня: Яка вона гарна.
Огірки: Ага!!!
Диня: От би і мені крила, щоб я змогла полетіти звідси подалі…
Метелик: Доброго дня!
Всі: Ш-ш-ш. Тихо, не розбуди.
Ріпка: (потягнувшись) Всьо. Позно. Я – проснулась. (цокає язиком) А хто ж це такоє? Слиш – коза, ти, хто?
Метелик: Я? Не коза, я – Метелик, літаю собі, горя не знаю
Ріпка: Ну, і чо до нас, коза, прилетіла? Вітром занесло?
Метелик: Я вільна літати де схочу, адже ми всі, створіння Божі.
Ріпка: Особисто я – генетично модифікована!!!
Метелик: Воно і видно!
Ріпка: Ану чухай звідси, літають тут всякі. Оно, до Грушки вже комарик прилітав, Стасіком звали, доки Грушка не стала червивою і вниз не шмякнулась…..І всьоооооо. Згнила!
Всі: Жах який.
Метелик: А я при чому тут? Я харчуюся виключно нектаром!
Ріпка: Ой ви послухайте, нектаром. Маши звідси, бо я за себе не ручаюсь. Лети, лети, а то я багато слів знаю, шо в тебе вусики самі по собі скрутяться, потім розкрутяться і під кінець…відпадуть!!!
Метелик: Жах, яка не вихована! (звертається до овочів) Як я вам співчуваю! (відлітає)
Вед.2:Настав час збору врожаю.
Вед.3:Прийшов Дід до Ріпки на город і почав її витягувати
Ріпка: Ой, ай, що ж, ти, робиш? Люди добрі, де ж це видано, щоб серед білого дня, тягали за чуприну. Я хоч і овоч, але ж свої права знаю.
Дід: Ні – і, сам не впораюсь! Треба кликати бабу Нюру на допомогу. Бабо! Бабо!
Баба: Ну, і чого кричиш? Не глуха я, шо хтів?
Дід: Допоможи вирвати Ріпку. (тягне ріпку знову)
Ріпка: Руки прибери від мене свої не миті!!!
Вед.4:Бабка за Дідку, Дідка за Ріпку…Тягнуть, а витягнути не можуть
Баба: Ні-і-і марно. Треба Параску кликати. Нехай допоможе. Онучко! Онучко! Параска!
Внучка: Чого кричите. Скільки разів Вам казати, не горланьте Ви на все село…Параска. Я – Парасковія.
Дід: (кланяється до онучки) Вибачте, Парасковія, чи не будете Ви такі люб’язні допомогти нам вирвати цю Ріпку?
Внучка: А манікюр, а калбуки?
Ріпка: О, точно! Ти дівчинка гламурна, як я погляжу, швидко йди з городу!
Внучка: Добре, допоможу я Вам, але ввечері відпустите мене на дискотеку до клюбу!
Вед.1:Тягнуть, тягнуть, а витягнути не можуть. Покликала Внучка… песика… Жучка!!!
(Жучок танцює)
Жучок: Чого кликала?
Внучка: Допоможи витягнути Ріпку.
Жучок: Звісно у мене справи, там така туса вже спланована, але добре. Допоможу.
Вед.2:Тягнуть, а витягнути не можуть.
Ріпка: Недарма я свою ріпку (вказує на попу) все літо ростила, ой не дарма.
Вед.3:Покликав Жучок свою давню кєнтюху.
Вед.4:Кішку Мурку.
Жучок: Чуй, Мурка, допоможи з одним ділом, а то пацики чекають за голубами ганятися, а я тут конкретно завис.
Мурка: Добре, що робити?
Жучок: Ріпку витягати.
(тягнуть Ріпку)
Вед.1:Результат «нуль». Міцно сидить Ріпка.
Вед.2:Покликала Мурка мишуна Бетмена.
(залітає Мишун)
Миша: Чого кликала?
Всі: Допоможи!!!
Миша: Якщо чесно, Дід, ти вже набрид зі своїми експериментами. То Золоте яєчко Вам розбий, то Ріпку вирви. У мене та грижа скоро вилізе, а лікуватися за чий рахунок?
Дід: Все, що хочеш побажай, тільки допоможи.
Миша: добре, допоможу, але у відпустку я поїду за твій рахунок. Авіапереліт в один і другий кінець до США.
Дід: США! Ого!
Миша: За дядечком своїм дуже скучив – Міккі Маусом, та й брата двоюрідного, Джері, хотів би побачити.
Дід: Ну, добре, тільки допоможи.
Вед.3:Взялися Дід за Ріпку, Бабка за Дідку, Парасковія за Бабку, Жучок за Внучку, Мурка за Жучка, а Бетмен…
Миша: До речі – це моє ім’я.
Вед.4:А Бетмен за Мурку…
Вед.1:Потягли і витягли Ріпку
Ріпка: Все! Довольні, добилися свого, та я Вас по судам затягаю, та Ви всі в мене ще побачите…
Вед.2:Але це вже зовсім інша казка…
Вед.3:А мораль цієї казки така:
Вед.4:Які б ми не були різні.
Вед.1:Кожний зі своїм світобаченням, якщо ми разом.
Вед.2:Зможемо все здолати.
Ведучі разом:Кінець.
|